13.08.2016 lomix

Мережеві налаштування в CentOS 7

Перш за все дивимося налаштування мережевих карт: З якихось причин цю утиліту виключили зі стандартного набору дистрибутива! Вирішується встановленням net-tools: Якщо ж немає можливості встановити net-tools дивимося так: Вимикаємо та видаляємо NetworkManager. На робочих станціях ця тулза може й приносить…

Перш за все дивимося налаштування мережевих карт:

# ifconfig
-bash: ifconfig: command not found

З якихось причин цю утиліту виключили зі стандартного набору дистрибутива! Вирішується встановленням net-tools:

yum -y install net-tools.x86_64

Якщо ж немає можливості встановити net-tools дивимося так:

#ip addr
[root@localhost ~]# ip addr
1: lo: <LOOPBACK,UP,LOWER_UP> mtu 65536 qdisc noqueue state UNKNOWN 
    link/loopback 00:00:00:00:00:00 brd 00:00:00:00:00:00
    inet 127.0.0.1/8 scope host lo
    valid_lft forever preferred_lft forever
    inet6 ::1/128 scope host 
    valid_lft forever preferred_lft forever
2: eth0: <BROADCAST,MULTICAST,UP,LOWER_UP> mtu 1500 qdisc pfifo_fast state UP qlen 1000
    link/ether 00:15:5d:01:03:06 brd ff:ff:ff:ff:ff:ff
    inet 192.168.1.5/24 brd 192.168.1.255 scope global eth0
    valid_lft forever preferred_lft forever
    inet6 fe80::215:5dff:fe01:306/64 scope link 
    valid_lft forever preferred_lft forever
[root@localhost ~]#

Вимикаємо та видаляємо NetworkManager.

На робочих станціях ця тулза може й приносить користь, але на сервері може змусити танцювати з бубном:

# systemctl stop NetworkManager.service
# systemctl disable NetworkManager.service
# yum remove dnsmasq -y
# systemctl enable network.service
# systemctl restart network.service

Налаштуємо мережеві інтерфейси:
#nano /etc/sysconfig/network-scripts/ifcfg-eth0

HWADDR=00:15:5D:01:03:06
TYPE=Ethernet
BOOTPROTO=static
DEFROUTE=yes  
PEERDNS=yes
PEERROUTES=yes
IPV4_FAILURE_FATAL=no
IPV6INIT=no
IPV6_AUTOCONF=yes
IPV6_DEFROUTE=yes
IPV6_PEERDNS=yes
IPV6_PEERROUTES=yes
IPV6_FAILURE_FATAL=no
NAME=eth0
UUID=3c4a4755-fb37-46d4-9321-e58b1719d36c
DEVICE=eth0
ONBOOT=yes
IPADDR=192.168.1.5
NETMASK=255.255.255.0
GATEWAY=192.168.1.1
DNS1=192.168.1.1

Налаштуємо другий інтерфейс:

Подивимося MAC адресу другого мережевого інтерфейсу:
#ip addr

#cp /etc/sysconfig/network-scripts/ifcfg-eth0 ifcfg-eth1
#nano /etc/sysconfig/network-scripts/ifcfg-eth1

HWADDR=00:15:5D:01:03:07
TYPE=Ethernet
BOOTPROTO=static
DEFROUTE=no
PEERDNS=yes
PEERROUTES=yes
IPV4_FAILURE_FATAL=no
IPV6INIT=no
IPV6_AUTOCONF=yes
IPV6_DEFROUTE=yes
IPV6_PEERDNS=yes
IPV6_PEERROUTES=yes
IPV6_FAILURE_FATAL=no
NAME=eth1
DEVICE=eth1
ONBOOT=yes
IPADDR=10.0.0.2
NETMASK=255.255.255.0

Перезапускаємо мережеві сервіси:
#systemctl restart network.service

Для отримання мережевих налаштувань по DHCP прибрати з ifcfg-eth01:

IPADDR=192.168.1.5
NETMASK=255.255.255.0
GATEWAY=192.168.1.1
DNS1=192.168.1.1

В опції BOOTPROTO вказати “dhcp”.
Перезапустити мережеві сервіси:
#systemctl restart network.service

Опис опцій в конф файлі ifcfg-eth01

BOOTPROTO – тип получения сетевым интерфейсом сетевого адреса. Бывает static, dhcp, bootp.
BROADCAST – адрес широковещательной рассылки, но только для ipv4. Например – 192.168.71.255.
DEFROUTE – будет ли этот сетевой интерфейс по умолчанию использоваться при маршрутизации. Два значения: yes или no.
DEVICE – это человекопонятное имя сетевого интерфейса, которое может быть использовано для написания скриптов и понимания, где какой интерфейс.
GATEWAY – адрес шлюза.
HWADDR – классический MAC-адрес (необязательный параметр, иногда могут возникнуть проблемы в виртуальных средах или при замене сетевой аппаратной части).
IPADDR – сам ipv4 адрес. Если в BOOTPROTO указано static.
IPV4_FAILURE_FATAL – указывается, будет ли отключено сетевое устройство, если сконфигурировать адрес ipv4 не удаётся.
IPV6_FAILURE_FATAL – аналогично параметру выше, только для ipv6.
IPV6ADDR – параметр, аналогичный параметру IPADDR, только для ipv6. Пример указания: IPV6ADDR=”2001:db8:1e11:115b::1/32”
IPV6INIT – показывает, надо ли включать возможность работать с ipv6 на данном сетевом интерфейсе
MASTER – определяет имя главного интерфейса, в котором этот физический сетевой интерфейс будет slave (частью). Чаще всего используется для создания логического сетевого интерфейса из нескольких физических.
NAME – имя сетевого интерфейса, которое будет отображаться в GUI.
NETMASK – сетевая маска для ipv4.
NETWORK – сетевой адрес ipv4 сети. Например, 192.168.71.0.
NM_CONTROLLED – определяет будет ли этот сетевой интерфейс управляться демоном.
ONBOOT – говорит системе, стоит ли включать этот сетевой интерфейс при страте ОС или надо ждать.
PEERDNS – содержит ли файл /etc/resolv.conf информацию о DNS, полученную с помощью DHCP.
PEERROUTES – определяет, содержит ли таблица маршрутизации шлюз по умолчанию, получаемый с DHCP.
SLAVE – указывает, что данный интерфейс является составной частью логического интерфейса, указанного именем в параметре MASTER.
TYPE – это тип подключения. Может быть: Ethernet, Bridge, IpIp и многое другое.
USERCTL – будет ли кто-нибудь ещё, кроме пользователя root, изменять состояние этого интерфейса.
UUID – это аппаратное имя сетевого интерфейса (необязательный параметр, иногда могут созникнуть проблемы в виртуальных средах или при замене сетевой аппаратной части).

DNS в CentOS 7

Є два способи додавання dns серверів:
1. Вказавши їх в налаштуваннях ifcfg-eth0

DNS1="192.168.1.1"
DNS2="8.8.8.8"
DNS3="8.8.4.4"

При перезавантаженні мережевих сервісів вони з'являться в /etc/resolv.conf

nameserver 192.168.1.1
nameserver 8.8.8.8
nameserver 8.8.4.4

2. Не вказувати DNS в налаштуваннях ifcfg-eth0 і додавати їх вручну безпосередньо в /etc/resolv.conf.

Hostname в CentOS 7

Змінити hostname можна в /etc/hostname:
#nano /etc/hostname

proxy.local

Вимкнути IPV6 в CentOS 7

Якщо в мережі не використовується протокол IPV6 то його краще вимкнути, менше сміття в логах і.т.п. Не зайвим буде спочатку вимкнути ipv6 в програмах які його використовують, щоб переконатися в коректності їх роботи без ipv6.

Подивимося які сервіси використовують ipv6:
#netstat -tulnp

[root@proxy ~]# netstat -tulnp

Active Internet connections (only servers)
Proto Recv-Q Send-Q Local Address           Foreign Address         State       PID/Program name    
tcp   0  0 0.0.0.0:22       0.0.0.0:*               LISTEN      1406/sshd           
tcp   00 127.0.0.1:25       0.0.0.0:*               LISTEN      1747/master         
tcp6   0      0 :::22       :::*                    LISTEN      1406/sshd           
tcp6       0      0 ::1:25  :::*                    LISTEN      1747/master

Після вимкнення ipv6 в ПЗ вимикаємо в системі:
#nano /etc/sysctl.conf

net.ipv6.conf.all.disable_ipv6 = 1
net.ipv6.conf.default.disable_ipv6 = 1

Редагуємо файл /etc/sysconfig/network, додаючи туди:

NETWORKING=yes
NETWORKING_IPV6=no
IPV6INIT=no

Шлюз за замовчуванням в CentOS 7

Якщо з якихось причин при налаштуванні мережевих параметрів не встановився шлюз за замовчуванням, додамо руками.

Перевірка таблиці маршрутизації:
#route -n

Kernel IP routing table
Destination     Gateway         Genmask         Flags Metric Ref    Use Iface
0.0.0.0         192.168.1.1     0.0.0.0         UG    0      0        0 eth0
10.0.0.0        0.0.0.0         255.255.255.0   U     0      0        0 eth1
192.168.1.0     0.0.0.0         255.255.255.0   U     0      0        0 eth0

Рядок з Destination 0.0.0.0 визначає адресу шлюзу. Якщо вона відсутня або невірна то додаємо:
#route add default gw 192.168.1.1

Статичний маршрут в CentOS 7
Припустимо, у нас є підмережа 10.0.0.0 маска 255.255.255.0, трафік в цю підмережу маршрутизує шлюз 192.168.1. Додаємо маршрут:
# route add -net 10.0.0.0/24 gw 192.168.1.1

Для збереження таблиці маршрутизації зробимо:

#touch /etc/sysconfig/network-scripts/route-eth0
#nano /etc/sysconfig/network-scripts/route-eth0

10.0.0.0/24 via 192.168.1.1

Вимикаємо SELinux.

Його використання та налаштування окрема пісня.

#nano /etc/sysconfig/selinux

SELINUX=disabled

Вимикаємо Firewalld.

В CentOS 7 придумали заміну iptables на firewalld, навіщо не знаю, але курити мани по новій оболонці немає ні часу ні бажання. Приберемо нове і ставимо старе!

Відключимо Firewalld:

# systemctl stop firewalld
# systemctl disable firewalld
rm '/etc/systemd/system/dbus-org.fedoraproject.FirewallD1.service'
rm '/etc/systemd/system/basic.target.wants/firewalld.service'

Встановимо утиліти для iptables:
# yum -y install iptables-services

Увімкнемо автозапуск iptables:
# systemctl enable iptables

Створюємо файл, до якого будуть додаватися правила iptables:
#touch /etc/iptables_rules.sh
#chmod 0740 /etc/iptables_rules.sh
#/etc/iptables_rules.sh

#!/bin/bash
#
Правила iptables.
#
# Записываем правила
/sbin/iptables-save  > /etc/sysconfig/iptables

Дозволяємо пересилання пакетів між мережевими інтерфейсами:

#nano /etc/sysctl.conf

net.ipv4.ip_forward = 1

Застосуємо налаштування:
# sysctl -p

estart network.service

Примітка: матеріал міг бути створений за підтримки ШІ з подальшою людською редакцією. Відповідальний за зміст: Dmytro Lomaka, Kaltenkirchen.

Ми цінуємо вашу конфіденційність